Очікує на перевірку

Рафаель Лусваргі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рафаель Маркес Лусваргі
Rafael Marques Lusvarghi
Народився14 листопада 1984(1984-11-14) (39 років)
Сан-Паулу, Бразилія
ГромадянствоБразилія Бразилія
Діяльністьбойовик
Відомий завдякитероризм
УчасникВійна на сході України
Військове званняневідомо
Конфесіяправослав'я[1]

Рафаель Маркес Лусваргі (порт. Rafael Marques Lusvarghi; нар. 1982, Сан-Паулу, Бразилія) — бразильський військовий найманець, терорист проросійських збройних угрупувань, а згодом — російських окупаційних корпусів на Донбасі. 31 липня 2019 року вступив у законну силу вирок Павлоградського суду, яким Лусваргі засуджений на 13 років позбавлення волі за участь у непередбачених законом збройних формуваннях, участь у діяльності терористичних організацій.[2]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1984 року в Сан-Паулу, Бразилія, в родині угорського походження.[3]

У віці 18 років вступив до Французького іноземного легіону, де здійснював службу протягом трьох років.[4] Відвідував Росію з наміром влаштуватися до збройних сил, але не був прийнятий (через іноземне громадянство), після чого повернувся до Південної Америки. Закінчив академію військової поліції у Бразилії та навчався в Курському державному університеті. Має навички альпінізму, військового лижника, радиста, знає, як захоплювати та утримувати заручників, працювати з вибуховими речовинами. Певний час був співробітником військової поліції Бразилії (Polícia Militar). За його словами, їздив до Колумбії, де вступив до терористичної марксистської організації «Революційні збройні сили Колумбії» (ФАРК).[3]

У 2014 році в Сан-Паулу арештований за підозрою в насильницьких діях та організації вибуху під час протестів проти проведення чемпіонату світу з футболу. Провів 45 днів за ґратами, але був виправданий судом.[3]

Участь у військових діях на Донбасі

[ред. | ред. код]

У вересні 2014 року транзитом через Москву прибув на тимчасово окуповану територію України, де приєднався до бандформування ЛНР «Прізрак» на чолі з Олексієм Мозговим та «донських козаків» Павла Дрьомова. Був командиром загону «Вікінг», сформованого з іноземців.

26 квітня 2015 року у ході боїв за Донецький аеропорт потрапив під мінометний обстріл, в результаті чого був поранений.[3]

6 жовтня 2016 року співробітники столичної прокуратури та Головного управління СБУ у Києві та Київській області затримали Рафаеля Лусваргі в аеропорту «Бориспіль».[5]

Суд в Україні

[ред. | ред. код]

На підставі даних слідства СБУ прокуратура обвинувачувала Рафаеля Маркуса Лусваргі у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3 та ч. 2 ст. 260 КК України — «участь у терористичній групі чи терористичній організації» (санкція — від 8 до 15 років ув'язнення) та «участь у діяльності не передбачених законом збройних формувань» (від 3 до 8 років). 25 січня 2017 року Печерський районний суд міста Києва виніс вирок терористу — 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.[6]

27 серпня 2017 року Апеляційний суд міста Києва скасував вирок Печерського суду та відправив на новий розгляд до суду першої інстанції.[7]

Після суду

[ред. | ред. код]

29 квітня 2018 року журналісти «Радіо Свобода» виявили Лусваргі в Свято-Покровському Голосіївському монастирі УПЦ (МП), що викликало особливий розголос у ЗМІ та соціальних мережах.[8]

4 травня 2018 року представники організації С14 та партії «Національний корпус» затримали Рафаеля Лусваргі та привели його до будівлі Служби безпеки України у Києві.[9]

2 травня 2019 року засуджений Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області на 13 років за участь у не передбачених законом збройних формувань та участь у діяльності терористичних організацій за ч.1 258-3, ч.2 ст. 260 КК України. Судом призначене покарання у вигляді 13 років, із раніше запрошених 14 років обвинуваченням.[2] 31 липня 2019 року після рішення Дніпровського апеляційного суду Києва вирок набув законної чинності.[10]

Наприкінці грудня 2019 було вирішено здійснити обмін Лусваргі разом з іншими терористами на українських військовополонених з Росії, що відбувся 29 грудня[11].

10 травня 2021 року у бразильському штаті Сан-Паулу Лусваргі був затриманий місцевою поліцією. У його будинку було знайдено 25 кілограмів маріхуани та близько 300 9-мілліметрових набоїв[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.rferl.org/a/ukraine-russia-from-brazilian-separatist-poster-boy-to-man-of-god-/29206373.html
  2. а б Суд дав бразильцю Лусваргі 13 років тюрми допомогу бойовикам ОРДЛО. pravda.com.ua. 2.05.2019. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 2 травня 2019.
  3. а б в г Бразилець Рафаел Лусваргі: воював за «ДНР» і Росію від Дубліна до Сіетла, затриманий у «Борисполі». Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 4 травня 2018.
  4. 21/07/2015 07h00 — Atualizado em 21/07/2015 09h07 Irmão de brasileiro que luta na Ucrânia descarta risco: 'Brasil é mais perigoso [Архівовано 17 червня 2018 у Wayback Machine.] (ісп.)
  5. У «Борисполі» затримали бразильця, який воює на боці терористів «ДНР». Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 4 травня 2018.
  6. Печерський суд виніс вирок бразильцю Лусваргі, терористу «ДНР/ЛНР». Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 4 травня 2018.
  7. Апеляційний суд скасував вирок громадянину Бразилії, який воював на боці «Л/ДНР». Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 4 травня 2018.
  8. Як бразильський бойовик з угруповань «ЛДНР» Рафаель Лусваргі потрапив у монастир і чому він вільно гуляє Києвом?. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 4 травня 2018.
  9. В Києві захопленого бойовика Лусваргі привели під будівлю СБУ. Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 4 травня 2018.
  10. Вирок бразильцю Рафаелю Лусваргхі вступив у законну силу. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 31 липня 2019.
  11. Бразильського найманця Лусваргі готують до обміну, – ЗМІ. 24 Канал. Архів оригіналу за 12 березня 2020. Процитовано 28 грудня 2019.
  12. Brasileiro acusado de terrorismo na Ucrânia é preso com drogas e munições em Presidente Prudente. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.